Біг цапок із поля в гай,
Та й дививсь на небокрай,
Йшла старенька кізка в луки,
Поруч неї бігли внуки.
Мишенята між волошок
розкотились як горошок,
Стрекотала десь сорока,
Вайлуватий котик мружив око,
Всі вони раділи літу,
Що його Господь дав світу!